Весела перерва | borisenko-anna-sh155

Любі дітки! Давайте покладемо на полицю планшети і телефони, вимкнемо комп'ютери і ноутбуки. Бо ж дивлячись у екран монітора можна прогавити усе на світі у житті. Я пропоную Вам пограти в рухливі ігри на свіжому повітрі не з віртуальними, а зі справжніми друзями.

"Класики"

Схему "простих" класиків малюємо крейдою на асфальті. Біту (колись це була баночка з-під вазеліну, крему для взуття або камінчик) кидаємо по черзі на кожен квадратик починаючи з одиниці все далі і далі. Де одна клітинка, то стрибаємо з нею на одній нозі, де дві, то двома ногами. На 9 - 10 розвертаємося на 180 градусів на місці. На "зворотному шляху" потрібно нахилитися і підняти свою біту. Перехід ходу - якщо не потрапив битою в потрібний квадрат або стрибнуть на лінію квадратів. Виграє той, хто перший пройде всю десятку. Якщо біта потрапила в "котел", то згорає один "клас", треба кидати на один квадрат менше.

"Резночка"

Жодна гра у дворі не користувалася такою популярністю у дівчат, як резиночка. Стрибали в неї весь день безперервно. Для гри потрібна та сама резиночка довжиною не менше 4-х метрів. Її треба зав'язати в коло, дві людини постають у нього, поставивши ноги на ширині плечей. Решта стрибають через дві напружені гумки. Як стрибати? У цій грі багато складних і дуже простих елементів. Напевно мама знає і пам'ятає, як це робити. Найпростіші:
1) починаємо стрибати на двох ногах, застрибаємо в середину і вискакуємо.
2) Ноги ставимо по обидві сторони однієї гумки, одним стрибком перестрибуємо так, щоб друга гумка опинилася в такій же позиції, вискакуємо.
3) Застрибаємо в середину двома ногами, потім вискакуємо двома ногами з гумок, знову в середину, вискакуємо.
Вправи виконуються по черзі на різних рівнях. 1-й - гумка знаходиться на рівні щиколотки, 2-й - на рівні колін, і вищий пілотаж 3-й і 4-й рівень - гумка на рівні стегон і поясу. Перехід ходу: коли, підстрибуючий помиляється, збивається, чіпляється за гумку, наступає на гумку. Продовжують завжди з того місця, де збилися. Якщо грають парами, то якщо один збився, його може виручити партнер. Але якщо і він збився, то пари міняються місцями.

"Світлофор"

Для цієї гри потрібно надіти на себе якомога більше різнокольорових одежинок. На майданчику крейдою малюється дорога, і гравці шикуються всі на одній лінії. Гравець-Світлофор стає спиною до всіх гравців посередині дороги і загадує будь-який колір. Якщо на гравця є названий колір, Світлофор бере його за руку і переводить через дорогу. Якщо ж кольору ні на одязі, шпильки, взуття, то потрібно швидко перебігти на інший бік дороги, щоб Світлофор не встиг зловити порушника. Той, до кого він доторкатися, сам стає Світлофором.

"Картопля"

Всі гравці стають у коло, перекидають один одному або відбивають м'яч. Якщо хтось не відбив м'яч, сідає навпочіпки в центр кола. Всі, хто сидить в колі, намагаються зловити м'яч, але при цьому не можна вставати на повний зріст. Якщо м'яч зловили, то всі "картоплини" повертаються в гру, а гравець, який кидав м'яч, займає його місце. Якщо діти молодшого віку, то м'яч можна не відбивати, а ловити і швидко-швидко перекидати наступному гравцеві.

"Козаки-розбійники"

Для гри потрібна велика компанія (не менше 6-ти осіб). Діти діляться на дві команди: козаки - їх може бути трохи менше, і розбійники. Хлопці домовляються, в межах якого майданчика буде проходити гра. Розбійники радяться і загадують секретне слово-пароль або фразу, яку козаки повинні розгадати. Гра починається, коли розбійники намалювали крейдою на асфальті коло і потім далі від нього стрілочки по напрямку свого руху. Малювати стрілочки можна на асфальті, на стінах будинку, на бордюрах, на деревах, на лавках і куди ще руки дотягнуться. Чим швидше біжиш і малюєш - тим більше шансів сховатися так, щоб не знайшли. Щоб сховатися, розбійникам дається не менше 15-20 хвилин. Козаки в цей час шукають і облаштовують в'язниці, куди приведуть потім спійманих розбійників, щоб дізнатися у них пароль.